Stand with Ukraine / Підтримай Україну

Donate

Інформаційна грамотність

Маніпуляції та фейки в соцмережах.

Вільна хвилина – і чи не автоматично рука тягнеться проскролити стрічку соцмереж. Проте навала дезінформації, боти та фейки стали звичними реаліями українського медіапростору в соціальних мережах. Маніпулятивними технологіями не гребують недобросовісні медіа, маркетологи, політики. Не говорячи вже про безперервну гібридну агресію Російської Федерації в інформаційному просторі українського сегменту. Щоб не потрапити на емоційний гачок в соціальних мережах, варто розібратися в алгоритмах їх функціонування.

1. Завжди намагайтесь знайти первинне джерело інформації.

Далеко не в кожній новині можна знайти посилання на джерело її походження. До прикладу, якщо інформація вузькопрофільна – розібратися в ній зможе лише фахівець, тому й варто очікувати в такому дописі на коментарі експертів, науковців, професіоналів своєї справи. Обов’язковими також є гіперпосилання на новини з офіційних сторінок органів державної влади чи місцевого самоврядування, неурядових організацій, які здобули репутацію громадянського суспільства. Щоб бути впевненим у об’єктивності інформації, фахівці радять підписатися на кілька ЗМІ з «Білого списку онлайн-медіа», який що півроку оновлює Інститут масової інформації.

2. Звертайте увагу на акаунт-сторінку, з якої поширюється інформація.

Якщо на сторінці мало інформації про користувача, відсутні фото або їх невелика кількість, обмаль друзів, мало або взагалі відсутні дописи в стрічці, невелика активність сторінки, частіше публікується маніпулятивна інформація, сторінка змінює ім’я або нещодавно створена – цілком ймовірно цей акаунт є фейковим. Беззаперечно додавати у друзі чи підписуватися на активність такого користувача не варто.

3. Скільки підписників? (Друзів, послідовників, фоловерів).

Зазвичай друзів чи підписників на фейкових акаунтах не багато. Доволі часто користувачі з «порожніми» сторінками є представниками однієї ботоферми. Навіть, якщо сторінка є досить «розкрученою» – не завадить детальніше дослідити її зміст (нині можна й штучно збільшити кількість фоловерів).

4. Оцініть групи та соціальні сторінки, на які підписаний акаунт.

Аудит наповнення підозрілої сторінки дозволить зрозуміти інтереси цього користувача. Підписки на контраверсійних чи ворожих журналістів, політиків, блогерів, групи, а згодом поширення їх дописів в соціальних мережах, і є способом діяльності ботів. Їх завдання – якомога більше поширити свою інформацію серед українських інтернет користувачів та видати її за правдиву. Таким прикладом є діяльність п’ятитисячної ботоферми з російським фінансуванням з метою зриву в Україні вакцинації проти коронавірусу, діяльність якої припинено у 2021 році.

5. Скільки осіб поділилися цією інформацією? (Кількість репостів, лайків, коментарів).

Боти можуть поширювати та коментувати дописи для створення ілюзії актуальності та зацікавленості у певній темі. Мета їх існування – ідеологічна, вони намагаються сформувати певний порядок денний та вплинути таким чином на суспільну думку.

6. Звертайте увагу на загальний характер попередніх повідомлень. Порівнюйте тенденції.

Меседжі, що поширюються ботами, можуть бути різними, проте мають тенденції до періодичного повторення і зводяться до одного загального наративу. Метою поширення однотипних повідомлень бота є низка цілей. За алгоритмами соцмереж, користувачі бачать у своїй стрічці лише нові дописи, або актуалізовані коментарями старі. Тому, якщо немає цікавості до теми від справжніх людей, то її підігрівають штучно. Тоді справжні люди замість актуальних новин з більшою імовірністю бачитимуть новини, які просуваються штучно.

Маніпуляції на телебаченні.

Майже кожна людина під час перегляду телевізійних програм є об’єктом впливу маніпулятивних технологій. Часто телеглядач не здатен в повній мірі оцінити вплив на свідомість і не бажає вірити, що є об’єктом маніпуляцій. Відсутність критичного мислення є основною передумовою успішного застосування таких технологій. Запобігти цьому можна систематизувавши власний підхід до сприйняття інформації, використовуючи наступні шість пунктів:

1. Аналізуйте чи замовчується в телесюжеті інформація порівняно з іншими медіа?

Дуже часто, переслідуючи інтереси власників медіа, інформація може подаватися вирваною із контексту або лише частково. Це в цілому не робить її повністю хибною, проте впливає на сприйняття новини споживачем та формує викривлене усвідомлення даної події. Перевіривши дану новину на декількох ресурсах, можна детально проаналізувати, сформувати загальну картинку та зробити висновки.

2. Аналізуйте контент загалом з іншими медіа. Чи чули ви про один і той самий факт з різних джерел?

Перш ніж сформувати своє ставлення до певної події, слід замислитися чи могла вона відбутися взагалі, що цьому передувало та які могли б бути наслідки. Лише отримавши підтвердження з декількох достовірних джерел, можна більш впевнено сказати, що подія відбулася та що дана інформація не використовується з метою поширення певної думки.

3. Розрізняйте між чутками та фактами. Хто є джерелом інформації? Чи можна її перевірити?

Слід чітко розрізняти поняття факт (підтверджена подія) і чутка (не має офіційного підтвердження). Взявши за правило перевіряти походження інформації, достовірність джерел та інформацію, що вони поширюють, можна значною мірою підвищити свою захищеність від маніпуляцій. Інформацію, що взагалі перевірити неможливо, до уваги не слід брати, оскільки це свідчить, що дана подія більш за все є фейком.

4. Уважно стежте за телекритикою. Чи відповідає зображене твердженням?

Критика дуже часто використовується з метою формування негативного відношення до певної події. Слід проаналізувати чи не є вона однобокою. Інформація що подається може бути неповною та не розкривати зміст події. Щоб не стати об’єктом маніпуляції, перш ніж формувати своє власне ставлення, слід більш ретельно та всебічно ознайомитися не тільки з висвітленими недоліками, але й перевагами.

5. Оцініть ймовірність історії, емоційність ведучих, свідчення очевидців та об’єктивність журналістів.

Надмірна емоційність ведучих при висвітленні інформації свідчить про спроби привернути як найбільше уваги до події. Вже тут слід замислитися та оцінити ймовірність історії. Відсутність підтвердження з інших достовірних джерел, свідків або висвітлення події сумнівними медіа (що були помічені в розповсюдженні фейкової інформації) свідчить, що на Вас ймовірно хочуть інформаційно вплинути.

6. Зверніть увагу на цитованих експертів. Чи чули ви про них раніше? Пошукайте інформацію по них в інтернеті.

Дуже часто для підтвердження та збільшення довіри споживача використовується думка авторитетного експерта. Слід пам’ятати, що в ролі коментатора може виступати людина, яка має поверхневі знання в цій галузі. Щоб не опинитись під впливом маніпулятивної експертної думки, краще взяти за правило ознайомитися з професійним шляхом такого фахівця з різних джерел. Це дозволить зрозуміти чи ця особа має фахові знання в галузі, що обговорюється, та зацікавленість у висвітленні питання в подібному ключі.

Маніпуляції і можливі фейки в друкованих виданнях.

Дуже часто фейкові та маніпулятивні матеріали зустрічаються і в друкованих виданнях. В основному це можуть бути газети або журнали як загальнодержавного так і регіонального рівня або ж видання політичних партій чи організацій. Поширенням друкованих видань можна гарантовано охопити певну локальну аудиторію або спільноту за інтересами.

Розглянемо детальніше як їх розпізнати:

1. Аналізуйте текст на наявність оціночних суджень!

Зверніть увагу на тон викладення матеріалу. Чи подається інформація неупереджено? Чи наводить автор достовірні факти із залученням експертних думок? Чи зображує ситуацію виключно на основі особистих поглядів? Якщо відповіді на всі ці запитання «так» – вочевидь матеріал є маніпулятивним і не вартий Вашої уваги.

2. Зверніть увагу на заголовок! Чи відповідає він змісту? Чи містить він категоричні твердження?

Дуже часто для привернення уваги читача у заголовку міститься вирвана з контексту фраза або фрагментарна інформація, що не відповідає загальному змісту повідомлення, але такий прийом дозволяє автору зацікавити читача та змінити загальне сприйняття новини. В англомовному інформаційному просторі цей прийом називають клікбейт (англ. clickbait, де «click» – клацання, «bait» – наживка).

3. Звертайте увагу на головне джерело інформації. Чи надійний автор повідомлення?

Достовірність інформації залежить від автора та експертів, яких він залучає чи згадує при написанні матеріалу. При аналізі повідомлення необхідно звернути увагу на авторитет видання, кому воно належить, також, хто автор матеріалу, його попередні напрацювання. Необхідно ставитись з обережністю до матеріалів «одіозних» журналістів та блогерів відомих своїми скандальними матеріалами.

4. Проаналізуйте взаємозв’язок між обставинами описаної події?

Чи зв’язки зманіпульовані? Зверніть увагу чи наведені у матеріалі факти мають взаємозв’язок. Можливо автор, маніпулюючи ними, нав’язує читачу таке сприйняття? Дуже часто таким чином подаються конспірологічні теорії.

5. Чи виникає бажання після прочитаного негайно діяти? Проаналізуйте підтекст.

Якщо матеріал наповнений закликами до активних дій та надмірно емоційний, зверніть увагу на підтекст і кому може бути вигідна такого роду реакція.

6. Зверніть увагу на ілюстрації. Чи здатні малюнки викликати негативні емоції?

Дуже часто матеріал з карикатурою, редагованим в графічному редакторі зображенням чи негативним асоціативним рядом, є маніпулятивним. Автори та редактори використовують такі прийоми для привернення уваги читача та формування його негативної реакції, навіть ще до ознайомлення зі змістом матеріалу.

Фактори фейків.

Фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

1. Фото та відеоматеріали, які не відповідають темі або не підтверджені.

Фотофейки зустрічаються найчастіше і їх найлегше спростувати. Перевірити справжність фотографії в Інтернеті можна за кілька кліків мишкою. Якщо ви використовуєте браузер Google Chrome, вам потрібно клацнути на зображення правою кнопкою миші і вибрати пункт «Знайти це зображення в Google» і пошуковик видасть вам всі схожі картинки.

З відео все набагато складніше: тут немає спеціального інструменту, що дозволяє знайти оригінал, тому для того щоб перевірити справжність ролика, вам доведеться зайнятися невеликим розслідуванням. Якщо відео розміщено на Youtube, проженіть його через Youtube DataViewer, сервіс реверсивного пошуку відео від Amnesty International. Він видасть вам точну дату та час заливки відео, зробить кілька скріншотів із нього та спробує знайти схожі в інтернеті. Дещо більше можливостей дає плагін для браузерів InVID. Він фрагментує відео з різних платформ (Facebook, Instagram, YouTube, Twitter) у ключові кадри, покращити їх якість, читати метадані відеороликів та застосовувати спеціальні фільтри для аналізу нерухомих зображень. Звертайте увагу на дрібні деталі, які дозволяють ідентифікувати місцевість: дорожні знаки, номери машин, незвичайні будинки, одяг людей. Знайдіть місце дії і погуляйте по ньому за допомогою Google street view, і перевірити, наскільки збігається вигляд там з тим, що ви бачите на відео.

2. Анонімні автори. Відсутність джерел. Інформація з соцмереж.

Будь-яка правдива інформація, яка розміщується в соціальний мережах або новинних ресурсах має містити її автора та джерело. Якщо не вказаний автор або відсутні джерела інформації – це ознака фейкових новин.

3. Думка як факт. Не відповідний заголовок. Навішування ярликів.

Думка – поняття про що-небудь (переконання, судження, висновок, певний погляд або заява), що засновано на інтерпретації фактів, на суб’єктивному та емоційному відношенні до них. Думка, на відміну від знань, може базуватись на неперевіреній, помилковій або хибній інформації. Відмінність факту від думки полягає в тому, що факти можна перевірити. За результатами перевірки твердження може бути підтверджене або спростоване. Думка може бути підтверджена фактами, в цьому випадку вона стає аргументом. Але різні люди можуть на підставі одних і тих самих фактів мати різні думки, аж до діаметрально протилежних. На відміну від фактів, які є незмінними, думки можуть змінюватись під впливом додаткових аргументів, контексту, мети. Аналізуючи аргументацію можливо прийти до висновку, що одна з думок краще відповідає фактам, ніж альтернативні. Думки можуть здаватись переконливими, але тільки аналіз тверджень та фактів, на яких вони базуються, дозволяє визначити, чи є вони правдивими або помилковими. У повсякденному вжитку термін думка може визначати точку зору, розуміння, переконання чи бажання. Цей термін може також використовуватись до неперевіреної інформації, на відміну від понять знання та факт. Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо заголовок здається вам неймовірним, то, швидше за все, так воно і є.

4. Емоційність ведучого. Вживання негативних слів.

Дуже важливо розуміти, чому люди підхоплюють фейки навіть із невідомих джерел. Фейки дають звичайній людині одну з альтернативних версій подій, що відбуваються: він прочитав думку одного фахівця, іншого, інформацію з одного та іншого джерела – і тут у такій же системі йому підкидають фейк. Тут також є експерт, але сама інформація цікавіша. Як правило, фейки приваблюють емоційним забарвленням чи незвичайними деталями. Маніпулятивні новини прагнуть чимось зачепити: картинкою, заголовком, емоційними судженнями а-ля «Путін помер!!!». Всі ці маркери чіпляють нашу психіку, щоб ми читали та розповсюджували подібні новини.

5. Невідомі експерти. Анонімні свідки. Неіснуючі структури.

Ознакою фейка також є згадка у тексті невідомих структур, яких у реальному житті не існує. Крім того, варто звернути увагу на підозрілих «експертів» (які роблять заяву без вказівки своєї компанії чи організації). Або на спікерів (експертів), які відкрито лобіюють певну точку зору (що, найчастіше, свідчить про їх заангажованість та фінансування зацікавленою стороною).

6. Однобокі коментарі. Копіпаст. Репости від ботів.

Про маніпулювання фактами завжди свідчить однобока подача подій, коментарів та їх узагальнення. Нові джерела, які ще не заслужили довіри, – це потенційні «тролі», фейки та боти. Тому краще читати та довіряти тим, хто вже себе зарекомендував, хай навіть ви не підтримуєте позицію цього ресурсу.

Піраміда споживання інформації.

Щоб краще контролювати процес медіаспоживання, засновники сайту Geniussteals.co розробили таку піраміду. Вона складається з шести ступенів. На верхній – шкідлива інформація, на яку потрібно витрачати якомога менше часу. На нижній – те, що допомагає розвиватися і має становити основу вашого «раціону». Ось як вона виглядає.

А тепер розберемо кожен пункт:

1. Червона піраміда: токсична інформація.

На цьому ступені ЗМІ, які публікують свідомо неправдиві відомості і займаються пропагандою. Вони спотворюють наше уявлення про світ. Такі ЗМІ спеціально подають новини в перебільшеному вигляді, щоб заволодіти нашою увагою і загострити обстановку. Не варто їм довіряти і взагалі витрачати на них час.

2. Помаранчева піраміда: сліпе споживання.

Це новинні підбірки, зібрані алгоритмами, а також телебачення. Хоча в новинах зазвичай багато негативу, ми все одно до них прагнемо, так уже ми влаштовані. Наш мозок звертає більше уваги на інформацію, яка лякає і турбує нас. Колись це було необхідно для виживання. А зараз ми продовжуємо тягнутися до такого контенту через схильність підтверджувати власну точку зору і стадного інстинкту.

3. Жовта піраміда: взаємодії.

У цій групі все, що вимагає взаємодії. Наприклад, різні месенджери. Доказано, що подібне спілкування корисно: воно робить нас щасливішими. Однак, це не поширюється на електронну пошту: листи необхідні, але вони часто викликають стрес. Сюди ж відноситься відеоконтент, який ми вибираємо самостійно. Краще дивитися щось цікаве саме вам, ніж весь день не вимикати новини, які пропонує ефірне телебачення. Вибір – це теж форма взаємодії зі світом.

4. Синя піраміда: участь.

Самому вибирати контент або брати активну участь в його створенні приємніше і корисніше. Наприклад, комп’ютерні ігри позитивно позначаються на роботі мозку. Настільні захищають від погіршення когнітивних функцій і тренують навички спілкування. Перегляд фільмів, навіть сумних, робить нас щасливішими. А читання художніх книг розвиває емпатію. Створення власного контенту – селфі або відео, стало звичайною справою. Такий творчий процес, до того ж пов’язаний із спілкуванням, підвищує настрій і задоволеність життям.

5. Коричнева піраміда: навчання.

Це все, що розвиває нас і допомагає дізнатися щось нове. Наприклад, науково-популярні книги, якісна журналістика, підкасти. Вивчення нового підвищує нашу впевненість в собі, а також допомагає налагоджувати зв’язки з людьми. Коли нам здається, що ми навчилися чогось корисного, ми відчуваємо себе щасливішими. Це необхідно нам для психологічного благополуччя.

6. Зелена піраміда: саморозвиток.

На цьому ступені те, що допомагає нам в цілому ставати краще. Наприклад, книги з саморозвитку, культурні заходи і особливо мистецтво. Воно вчить виявляти неочевидні зв’язки, розвиває творче мислення та інтелект. Сама складність розуміння мистецтва робить його в нашій уяві ціннішим. Зрозумівши його, ми відчуваємо себе щасливішими. Читання книг, відвідування музеїв і виставок робить нас розумніше, а походи в театр розвивають терпимість і емпатію. Прослуховування музики покращує настрій.

Translate »