Stand with Ukraine / Підтримай Україну

Donate

PMESII – аналіз

Сучасні кризи характеризуються складною взаємозалежністю та поєднанням історичних, політичних, військових, соціальних, культурних та економічних проблем, тому рішення, необхідні для вирішення криз, також мають складний і комплексний характер. На цей час для аналізу комплексної стратегічної та оперативної обстановки НАТО використовує конструкцію PMESII, що має шість основних доменів [6]:

Р — Політичний. Будь-яке об’єднання цивільних акторів, організацій та установ як офіційних, так і неформальних, що мають владу (керують) в певних географічних межах або організаціях і застосовують різні форми, інструменти політичної влади та впливу. Домен охоплює політичну систему, партії та основних акторів, а також культурні, історичні, демографічні, релігійні фактори, що формують ідентичність суспільства.

М— Військовий. Збройні сили та допоміжна інфраструктура, що створені, підготовлені, розвиваються і підтримуються для досягнення та захисту національних або організаційних цілей безпеки. Домен охоплює також аспекти внутрішньої безпеки країни.

Е – Економічний. Складається із загального обсягу виробництва, розподілу та споживання всіх товарів та послуг для країни чи організації. Домен охоплює не тільки економічний розвиток країни, а й розподіл багатства.

S – Соціальний. Взаємозалежна мережа соціальних інститутів, які підтримують, надають різні можливості, культурно об’єднує окремих осіб та забезпечує участь у досягненні особистих та життєвих цілей в межах спадкових та неспадкових груп як у стабільному, так і в нестабільному середовищі. Домен охоплює такі соціальні аспекти, як релігія, структура суспільства, правова та судова система, поліція, гуманітарна діяльність тощо.

 

I — Інфраструктура. Основні об’єкти, послуги та обладнання, необхідні для функціонування громади, організації чи суспільства. Включає логістичну, комунікаційну й транспортну інфраструктуру, школи, лікарні, розподіл води та електроенергії, каналізацію, зрошення, географічне положення тощо.

І— Інформація. Вся інфраструктура, організація, персонал та компоненти, які збирають, обробляють, зберігають, передають, відображають, поширюють та використовують інформацію. Охоплює інформацію та комунікаційні медіа.

Найпоширенішим способом PMES/7-аналізу є використання таблиці PMESII-ASCOPE (табл. 2.1), за допомогою якої проводиться деталізоване описання кожного домена за складовими: A (Areas) – географічні райони, S (Structures) – структури, С(Capabilities) – спроможності, О (Organizations) – організації, Р (People) – люди, Е (Events) – події.

За результатами проведення підрозділів розвідки (Intel) та аналізу (KD) спільного PMES/7-аналізу (рис. 2.1) формується “діаграма впливу” (проводиться так зване динамічне моделювання) (рис. 2.2).

Рис. 2.1. Загальна схема взаємозв’язків за результатами P/WES//-a налізу

 

Основною метою “діаграми впливу” є аналіз зв’язків – виявлення та візуалізація зв’язків між особами, організаціями та іншими акторами для кращого розуміння ситуації (рис. 2.3). Аналіз зв’язків потребує ретельного збирання даних, виділення значних ресурсів (часових і людських) для його проведення і має три основні цілі [7]:

  • знайти відповідність інтересів між акторами;
  • знайти аномалії, виявивши порушені зв’язки;
  • знайти нові (приховані) моделі інтересів (наприклад, у соціальних мережах).

 

Формат таблиці PMESIIIASCOPE

Складові

домена

Фактори
Р

(політичні)

м

(військові)

Е

(економічні)

S

(соціальні)

/

(інформація)

/

(інфраструктура)

А

(геогра

фічні

райони)

Кордони, адміністративні межі, райони впливу, діяльності політичних партій Військові бази, місця розміщення військ, штабів, райони та межі ведення бойових дій, небезпечні райони (мінування, засідок тощо) Місця та райони розташування об’єктів промисловості, сільського господарства, торгівлі тощо Місця та райони розташування громадських об’єктів, споруд, проживання суспільних груп тощо Місця та райони розташування об’єктів ТБ, радіо, друкованих видань, місця публічних заходів, культурних установ Дороги, канали, ріки, озера, мости, комунальні мережі, покриття радіо- і телетрансляціями
S

(струк

тури)

Будівлі урядових органів влади, місцевого самоврядування Військові споруди, штаби, військові частини, об’єкти, установи Підприємства, банки, торгівельні центри, ринки Церкви, театри, ресторани Об’єкти ТБ, радіо, телефонної мережі, друкарні, видавництва Дороги, мости, енергетичні об’єкти, вежі, греблі, дамби
с

(спро

мож

ності)

Сили підтримки партій, партизанські сили Військові та безпекові спроможності, їх сильні та слабкі сторони Доступ до фінансів, ресурсів, здатність протистояти природним катастрофам Сила місцевих та національних соціальних зв’язків, єдність суспільства Рівень освіти, доступність до медіа, засобів комунікації Спроможності 3 будівництва / обслуговування / відновлення доріг, мостів, дамб тощо
о

(органі

зації)

Політичні партії, урядові, міжнародні, громадські організації Підрозділи видів збройних сил та родів військ, поліції, сил безпеки, незаконних збройних формувань Підприємства, банки, великі ферми, інший бізнес Громадські, міжнародні організації, соціальні групи, молодіжні організації, племена, громади Інформаційні агенції, впливові організації, що продукують, виробляють і розповсюджують новини та різні інформаційні продукти Міністерства, інші урядові та приватні організації, що діють у галузі інфраструктури

 

 

 

Складові

домена

Фактори
Р

(політичні)

м

(військові)

Е

(економічні)

S

(соціальні)

/

(інформація)

/

(інфраструктура)

Р

(люди)

Політичні та урядові посадові особи, місцеві керівники Командний склад збройних сил, структур поліції, безпеки та незаконних збройних формувань Керівники та власники банків, підприємств, торгівлі та іншого бізнесу Релігійні лідери, громадські діячі, впливові особи Власники та керівники інформаційних агенцій, ТБ, радіо, друкованих видань, мереж зв’язку та комунікації Власники та керівники у сфері будівництва, транспорту, регіонального розвитку
Е

(події)

Вибори, збори, засідання парламенту, уряду, міністерств, органів місцевої влади, державні свята Важливі операції / бойові дії, святкування їх річниць, заходи патріотичного спрямування, вшанування відомих військових керівників та героїв Відкриття/ закриття бізнесу, об’єктів промисловості, сезонні сільськогосподарські роботи Сезонні, історичні, культурні та релігійні свята, річниці, весілля, громадські заходи Інформаційні кампанії, пропаганда, 10, ПсО, що проводяться противником та своїми військами, випадки застосування військ проти цивільного населення Будівництво та ремонт транспортної мережі, мостів, інших об’єктів

 

Рис. 2.2. Кінцева діаграма впливу (приклад)

Рис. 2.3. Ідеальна (ліворуч) та реальна (праворуч) моделі зв’язків

Актори не завжди організовані в зручні та легко зрозумілі структури та ієрархії, що ускладнює розуміння цих систем та планування впливу по них. Аналіз зв’язків проводить за етапами, описаними нижче [7].
1 етап – створення списку акторів (окремих осіб, суспільних груп, організацій тощо) та внесення їх до матриці зв’язків (рис. 2.4–2.5).
2 етап – внесення до таблиці підтверджених фактів зв’язків між акторами (рис. 2.5).

1 етап – створення списку акторів (окремих осіб, суспільних груп, організацій тощо) та внесення їх до матриці зв’язків (рис. 2.4–2.5).

Рис. 2.4. Матриця зв’язків

Рис. 2.5. Заповнення матриці зв’язків (приклад)

3 етап – підрахунок зв’язків між акторами (рис. 2.6).
4 етап – побудова початкової діаграми впливу (рис. 2.7). На цьому етапі потрібно починати з тих акторів, які мають найбільше зв’язків. Спочатку слід виявити міжособистісні зв’язки, потім окреслити (виокремити в квадрати) територіальні зв’язки (наприклад, у межах громади), а потім – організаційні
(наприклад, професійні зв’язки).

Рис. 2.6. Підрахунок зв’язків

Рис. 2.7. Покрокова побудова початкової діаграми впливу

5 етап – розроблення символів для позначення різних видів зв’язків акторів (рис. 2.8–2.9).

Рис. 2.8. Варіанти умовних позначок

Рис. 2.9. Варіанти оформлення результатів аналізу

6 етап – визначення (створення) схеми ієрархії зв’язків (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Схема ієрархії зв’язків

7 етап – створення карти інформаційного поля (рис. 2.11). На цьому етапі виявляються ключові актори, які є основними зв’язковими між тими, хто приймає рішення, та виконавцями. Часом їх легко встановити (якщо аналізувати діяльність певної організації або об’єднання), а іноді це потребує комплексних зусиль різних структурних підрозділів штабу, обробки даних від різних джерел.

Рис. 2.11. Карта інформаційного поля

8 етап – ідентифікація взаємовідносин та інтересів (рис. 2.12). На цьому етапі важливо визначити акторів, рівновіддалених від решти (акторів, організацій, груп, спільнот), які можуть бути визначені як незаангажовані.
9 етап – визначення “потенційного знанняˮ. Здійснення аналізу зв’язків дає змогу знайти можливі прогалини в системі взаємовідносин ключових лідерів та інших акторів, відповідно – спланувати заходи щодо перевірки цього прогнозу (рис. 2.13).

Рис. 2.12. Ідентифікація взаємовідносин, групових інтересів та можливих контактних осіб між різними угрупованнями

Рис. 2.13. Відсутні зв’язки між об’єктами аналізу

Translate »