Stand with Ukraine / Підтримай Україну

Donate

SCAME – аналіз

Аналіз пропаганди

Аналіз пропаганди може бути поділений на п’ять елементів, які можуть бути зручно представлені формулою SCAME: аналіз Джерела (Source), Змісту (Content), Аудиторії (Audience), Засобів поширення (Media), Ефектів (Effects). Елементи формули відповідають питанням: хто каже, що, кому, як і з яким ефектом?

 

Source – Аналіз джерела.

 

Аналіз джерела є спробою визначити автора пропаганди. Цінність виявлення джерела пропаганди:

– воно оцінює авторитетність джерела та його зв’язок із внутрішньою політичною структурою правлячої влади.

– воно прояснює зв’язок між пропагандистом, змістом та цільовою аудиторією.

– воно допомагає зусиллям контрпропаганди, пропонуючи глибоке розуміння.

У багатьох випадках джерело пропаганди очевидне, в інших видимі джерела можуть бути хибними, і іноді буває так, що джерело невизначене. Проте справжнє джерело може бути встановлене за допомогою таких питань:

  • Через який канал розповсюджується пропаганда?
  • Яким є видимий намір повідомлення?
  • Якщо повідомлення передано по радіо, чи відповідає місцезнаходження радіостанції згідно з даними радіоперехоплення тому місцем, де має бути радіостанція згідно з її повідомленнями?
  • Чи використовуються належні програмні та презентаційні стилі станції?
  • Які пропагандистські прийоми вживаються?
  • Чи відповідають вони заявленому джерелу?
  • Щодо друкованого матеріалу – чи дозволяють виявити джерело такі ознаки як формат, поліграфія, папір, колір, художнє оформлення тощо?

Заснований на джерелі, пропагандистський матеріал класифікується у наступних термінах:

Біла пропаганда. Біла пропаганда, що використовується у відкритій операції, визнається своїм організатором або акредитованим агентством.

Сіра пропаганда. Категорія сірої пропаганди, що використовується в таємній операції, передбачає повідомлення, джерело яких спеціально не вказується. Джерело приховане, але пропаганді не приписується ніякий хибний ярлик.

Чорну пропаганду. Чорна пропаганда використовується в таємній операції і мається на увазі як те, що походить від джерела, яке відрізняється від її істинного джерела. Справжнє її джерело зазвичай не визнає своєї відповідальності.

 

 

Content – Загальний аналіз змісту.

 

Аналіз змісту є спробою відповісти на питання «що?» Він охоплює систематичне дослідження пропагандистського повідомлення для з’ясування його значення, його дії та факторів, що лежать в основі його поширення. Цей аспект процесу аналізу пропаганди може заслуговувати на найбільшу увагу аналітика, тому що він зазвичай може бути пристосований для статистичної або кількісної обробки. При розробці статистичної бази для чисельної обробки змісту пропаганди аналітик робить довільні припущення, однак, це може поставити аналіз у залежність від змін цінностей і надійності, що змінюються.

Аналіз змісту має справу зі значенням даного повідомлення, переданого вербально як мову або газета, або представленого у вигляді знаків у малюнку, або, можливо, повідомлення, переданого будь-якою дією. Він включає:

  1. Аналіз змісту показує, на який інтелектуальний рівень розрахована пропаганда. Також можуть бути вивчені відмінності між різними засобами інформації.
  2. Зокрема, аналіз змісту представляє інтерес для нашої пропагандистської кампанії як засіб для перевірки наших власних закликів. Такі дослідження показують, чи послідовні ми і чи узгоджується наш матеріал із заявленою політикою та цілями.
  3. За допомогою аналізу змісту можна встановити ступінь пригніченості, спотворень та неточності у пресі чи інших засобах інформації конкретної нації чи групи. Такий аналіз може допомогти в оцінці підтримки конкретної сторони під час війни або холодної війни та може запропонувати нам спосіб завоювання довіри до нашої кампанії шляхом надання інформації, забороненої для цільової аудиторії.
  4. Аналіз змісту використовується для вивчення різних використаних тем та прийомів пропаганди. Така інформація особливо корисна під час підготовки контрпропаганди.
  5. Аналіз змісту листів, книжок, щоденників, автобіографій, інших особистих документів, книжок тощо, може встановити психологічний стан цільової аудиторії. Додаток елементів аналізу змісту має спеціальну важливість в умовах холодної війни, з приводу легкого доступу до цільової аудиторії.

Хоча успішне використання прийомів аналізу змісту вимагає людей зі спеціальними навичками, всі люди, зайняті ПЗ, повинні розуміти сферу застосування результатів аналізу змісту. Постійна оцінка ворожої пропаганди в її деяких аспектах підказуватиме сприятливі психологічні можливості та послідовність майбутніх пропагандистських дій. Вона також викриває:

– зміни та напрями у змісті пропаганди;

– подібності, відмінності та протиріччя у змісті комунікацій;

– політичну та військову розвідку.

 

 

 

Audience – Аналіз аудиторії.

 

Аналіз аудиторії визначає, кому направлено повідомлення. Аналіз аудиторії визначає, кому направлено повідомлення, і відбиває характеристики аудиторії, якій адресовано повідомлення. Цільова аудиторія – це сукупність людей, яким спрямоване пропагандистське сполучення. Аудиторія може включати людей, які не були спеціально обрані як ціль, але які увійшли в контакт з повідомленням. Аудиторії можуть відрізнятися від загальних категорій, таких, як український народ, до конкретних категорій, таких, як ізольована рота (блокпост). Вони можуть бути визначені як специфічні групи в термінах доходу, географії та етнічних, політичних, релігійних або соціальних класів.

Класифікаційні елементи можуть бути використані як основа для підготовки паспорту цільової аудиторії. Аудиторія включає всіх реципієнтів пропагандистського повідомлення, і, таким чином, може бути більшою або меншою, ніж кінцева аудиторія (мета), обрана пропагандистом.

Розвиваючи аналіз аудиторії, пропагандист може відповісти на такі питання, що його цікавлять:

Хто представляє цільову аудиторію та де вона розташована? У більшості випадків цільова аудиторія може бути виявлена в контексті комунікації, однак іноді аудиторія може бути визначена помилково на заклик, зовні адресований іншій групі.

Де умови, сприятливі чи несприятливі для сприйняття пропаганди та реакції на неї? Марно адресувати пропаганду тим, хто може отримати чи зрозуміти повідомлення. Різкі зміни в повідомленнях та цільових групах можуть вказати на зміни ситуації, що мають результат зникнення або зміна сприятливих психологічних можливостей, або вони можуть вказувати на зміну тактики джерела пропаганди.

Аналіз аудиторії може надати ключ до стратегії ворожої пропаганди та може запропонувати сприятливі психологічні можливості нашої пропаганди. Якщо цільова аудиторія ворожого пропагандиста перебуває на нашій чи дружній території, ці ознаки можуть забезпечити основу для певних акцій або дій проти повстанців. З іншого боку, якщо цільова аудиторія ворожого пропагандиста – це населення його країни, ці ознаки можуть бути використані для того, щоб визначити сприятливі психологічні можливості для нашої сторони, а також виявити та використовувати кращі засоби інформації та пропагандистські заклики.

 

Media – Аналіз засобів розповсюдження.

 

Аналіз засобів поширення визначає, як поширюється пропаганда. Аналіз засобів розповсюдження інформації свідчить, як передаються пропагандистські повідомлення. Чинні засоби поширення інформації очевидні. Але головне питання в аналізі засобів полягає не в тому, які засоби масової інформації використані, а чому вони використані. Пропаганда для використання всередині країни відкриє суттєву інформацію про те, чому використані певні засоби та прийоми. Отже, аналіз засобів тісно пов’язані з аналізом аудиторії.

У своїй рідній країні пропагандист набагато краще обізнаний з навичками спілкування своєї цільової аудиторії, ніж іноземний пропагандист. Він знає, які засоби інформації повинні бути використані і за яких обставин, щоб досягти конкретної аудиторії. Він також поінформований про звички своєї рідної аудиторії щодо прослуховування радіопередач, читання, перегляду телепередач і загального сприйняття комунікації. Вся пропаганда, що розповсюджується, повинна піддаватися аналізу, щоб зрозуміти, який тип матеріалу поширюється кожним засобом масової інформації і як він представляється аудиторії.

Той, хто аналізує пропаганду, не може аналізувати всі засоби інформації адекватно. Тому він обирає такі засоби інформації, які є найбільш представницькими для пропагандистських зусиль і доступність яких забезпечена. У театрі операцій аналітик зазвичай покладається на радіо, гучномовці та листівки як на основні засоби інформації. Аналітик повинен убезпечити себе від збору надто великої чи надто малої кількості інформації протягом недостатнього періоду роботи. Якщо аналітик вибирає свої основні дані з коротких періодів спостережень, таких як один день на тиждень, він може переплутати другорядні теми з головними.

 

Effects – Аналіз ефектів.

 

Аналіз ефектів досліджує питання: «з яким ефектом?» Це дослідження та оцінка впливу пропагандистського повідомлення на цільову групу.

Аналіз ефекту пропаганди – нелегке завдання. Навіть за найкращих обставин дуже важко судити, чи змінилися настрої та думки завдяки пропаганді. Якщо дія справді була стимульована пропагандою, то перевірка цього може бути нелегкою та неочевидною. Аналіз тим більше утруднений під час глобальної війни, тому що ефекти пропаганди часто бувають видно лише після закінчення бойових дій, коли стає можливим доступ до району. У ситуації холодної війни або в консолідуючій операції це завдання дещо простіше і результати точніші, тому що цільова аудиторія є більш доступною для аналізу.

Ознаки пропагандистського ефекту. Чотири головні типи ознак допомагають уточнити, ефективна пропаганда чи ні: дію у відповідь, доповіді учасників, коментарі спостерігача та непрямі показники.

Дія у відповідь. Дія у відповідь – це поведінка, яка може бути більш ймовірно пов’язана з пропагандистськими стимулами, ніж з будь-якими іншими стимулами в середовищі існування цільової аудиторії. В ідеальному випадку може бути встановлене ставлення один до одного, наприклад, негайне здавання військ у полон у точній відповідності до вказівок передачі бойового гучномовця. Але дія у відповідь рідко може бути пов’язана тільки з пропагандистськими закликами; часто можна буде побачити, що заклик у кращому разі кристалізує існуючу тенденцію до дії.

Доповіді учасників. Доповіді учасників (тих, хто всередині цільової аудиторії) представляють менш надійну ознаку, ніж дію у відповідь. Ця ознака походить від доповідей людини про ефекти пропаганди, які вона справила на неї саму. Такі доповіді можуть бути (навмисно чи ні) істинним відображенням відповіді цієї людини. У областях, не окупованих противником, і яких ми маємо доступ, як і умовах холодної війни, доповіді учасників мають цінність, оскільки величезне різноманіття учасників може бути опитано з метою розповісти про їхні відповіді пропаганду.

Коментарі спостерігача. Коментарі спостерігача – це свідчення очевидця ситуації, який не був її чинним учасником. Залежно від сприйняття спостерігача його оцінки ситуації може бути точними чи неточними. Інформація від спостерігачів зазвичай має братися за чисту монету. Коментарі спостерігача можуть бути отримані від агентів, розміщених у цільовій аудиторії, військовополонених, перебіжчиків та відступників.

Непрямі показники. Непрямими показниками насамперед є контрзаходи, які вживає уряд цільової аудиторії та зацікавлені еліти для того, щоб мінімізувати ефект пропагандистських повідомлень. Приклади непрямих показників включають:

  • наполегливе придушення радіоканалів;
  • заборона ввезення та розповсюдження всіх друкованих матеріалів;
  • суворі покарання тих, хто викритий у прослуховуванні іноземних радіопередач або читанні пропагандистського матеріалу;
  • обмеження прав володіння всехвильовими радіоприймачами для класу, якому виявляється довіра, та конфіскація їх у всіх інших;
  • політичні репресалії;
  • контрпропаганда;
  • дипломатичні протести.

Аналіз моралі. Рівень ворожої моралі часто можна дізнатися шляхом аналізу ворожої пропаганди свого населення. Наприклад, спокійна та неемоційна пропаганда для свого населення може бути показником високої моралі, тоді як мовчання або галаслива, криклива, різка пропаганда може натякати на низьку мораль. Часто викликають настрої, що виявляються як небажання виконувати міжнародні угоди, чи небажання вирішувати розбіжності за столом переговорів, можуть виходити з потреби відвернути увагу серйозних внутрішніх труднощів. Пропагандистська атака проти більш розвиненої в технічному відношенні нації може бути симптомом комплексу неповноцінності організуючого таку атаку уряду, який намагається зменшити почуття національної неповноцінності заявами про «перші винаходи», виключно швидке економічне зростання, тощо.

Аналіз ненавмисної інформації. Ворожа пропаганда містить новини, думки та розваги як засоби залучення аудиторії. Ретельний аналіз змісту та структури цієї пропаганди може дати цінні розвідувальні дані.

Аналіз навмисної інформації. Ворожа пропаганда про національний імідж, про національну мораль, економічну силу, тощо, може бути корисною для проникливого аналітика як джерело, що вказує на області вразливості та сприйнятливості.

Приховування намірів. Пропаганда використовується для приховування реальних намірів ворожої нації. Нація, яка готується розпочати без оголошення агресивну війну, може проводити пропагандистську кампанію, яка посилається на агресію країни, яку атакуватимуть. Цим вона натякає світові, що за будь-яке початок військових дій лежить на протилежному боці. Агресивна нація, яка готується порушити світ, може розпочати «миротворчу» кампанію, щоб обдурити намічені жертви та решту світу, а також створити або посилити свій світовий імідж як захисника світу.

Діаграма особливої уваги. Діаграма особливої уваги показує графічно кількість уваги, що приділяється ворогом своїм пропагандистським темам і використовуваним засобам інформації. Можуть бути використані графіки чи стовпчасті діаграми. Гіпотетичний приклад, показаний у додатку, свідчить про відносно велику кореляцію між увагою, що приділяється «миротворчій кампанії» агресора та увагою, що приділяється «агресії».

Оцінка ворожих прийомів. Аналіз ворожої пропаганди може розкрити пропагандистські прийоми, які через свою ефективність можуть бути схвалені противником в цілому або частково, якщо вони не суперечать спільній політиці. Прийняття успішних прийомів ворожої пропаганди аналогічне використанню будь-якої ворожої зброї, яка довела свою цінність.

Translate »