Stand with Ukraine / Підтримай Україну

Donate

SWOT – аналіз

Метод SWOT-аналіз.

 

SWOT це акронім слів Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), Opportunities (сприятливі умови) та Threats (загрози та ризики). Абревіатура SWOT була запропонована професором K. Ендрюсом у 1963 році на конференції в Гарварді, присвяченій проблемам бізнес-політики. Спочатку SWOT-аналіз був покликаний структурувати знання про поточну ситуацію й тенденції. Однак у 1965 році четверо професорів Гарвардського університету – Лоренед, Крістенсен, Ендрю і Гут запропонували сучасну технологію використання SWOT-аналізу для розроблення стратегії поведінки організації.

На теперішній час у загальному вигляді SWOT-аналіз використовується для оцінювання діяльності об’єктів у найрізноманітніших областях життєдіяльності. У воєнній сфері можна оцінювати обстановку навколо держави та в державі (воєнно-стратегічну, воєнно-політичну, суспільно-політичну), свої війська, війська противника тощо.

Будь який аналіз починається з усебічного вивчення ситуації, яка склалася на певний момент часу, оцінки типів сприятливих умов та загроз, з якими вона може у майбутньому зіткнутися. Отже, до початку проведення аналізу об’єкта необхідно визначити мету дослідження та зібрати дані, які на Вашу думку, як експерта, характеризують об’єкт, впливають на його функціонування або необхідні для розроблення стратегії розвитку об’єкта.

Метод SWOT-аналізу надає можливість встановити сильні та слабкі сторони об’єкту, загрози та можливості об’єкта зовнішнього середовища, які можуть впливати на цей об’єкт, а також встановити ланцюги взаємозв’язку між ними, які у подальшому можуть бути використані для формулювання варіантів замислу та стратегії дій.

Сильні сторони (Strengths) об’єкта – характерні для об’єкта риси (показники), які допоможуть досягти мети.

Слабкі сторони (Weaknesses) об’єкта – характерні для об’єкта риси (показники), які заважатимуть досягненню мети.

Можливсоті (Opportunities) – зовнішні фактори, що допоможуть досягти мети.

Загрози (Threats) – зовнішні фактори, що заважатимуть досягненню мети.

Результати даного аналізу відображаються у простій формі, що представлена на Рис. 1.

Рис.1 Структура SWOT-аналізу

Результати застосування SWOT-аналізу дають змогу оцінити спроможність об’єкту за рахунок власних сил і ресурсів реалізувати наявні можливості та протистояти загрозам, а також подолати внутрішні недоліки у майбутньому.

SWOT-аналіз є попереднім етапом при стратегічному плануванні. Тобто дані, отримані в результаті застосування SWOT-аналізу, можуть бути базовими засадами для розроблення стратегічних цілей, допомогти групі фахівців розробити ефективну стратегію дій об’єкту (відпрацьовувати варіанти сценаріїв).

Рис. 2 Методика опрацювання висновків з SWOT аналізу.

 

Завдяки своїй концептуальній простоті SWOT-аналіз часто використовується експертами під час проведення аналітичної роботи, але при цьому слід остерігатися потенційних помилок при використанні даного метода.

Перевага даного методу заклечається у відносній простоті. Для проведення аналізу SWOT не потрібно проводити формальну підготовку, або мати широку базу даних. Превага даного методу – відносна простота використання у той же час саме це іноді може призвести до невірних (помилкових) висновків. Для запобігання цьому необхідно слідувати наступним правилам.

 

Правило перше – ретельно визначити сферу проведення аналізу SWOT. Як правило, помилково експерти проводять загальний аналіз, якій охоплює всю область необхідного дослідження (загальна воєнно-політична обстановка, воєнно-стратегічна, воєнно-економічна тощо). Скоріш за все, результати аналізу будуть дуже узагальненні та недостатньо конкретні для прийняття рішення. Отже, при проведенні аналізу SWOT необхідно зосередити увагу на конкретному сегменті обстановки (на наприклад воєнна сфера, інфраструктура, інформаційне середовища тощо) – це забезпечує визначення основних сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

Правило друге – чітко розуміти різницю між елементами SWOT аналізу: сильні та слабкі сторони об’єкту дослідження, його внутрішня характеристика ті що її підконтрольні. Можливості та загрози зовнішнього оточення, які не контролюються та не можуть бути змінені об’єктом дослідження

Правило третє – сильні та слабкі сторони можуть бути визначені такими, якщо вони властиві об’єкту дослідження та демонструють найхарактерніші  переваги та слабкості. Необхідно пам’ятати, що сильна сторона може бути такою при об’єктивному її визначенні. При цьому, у процесі вивчення об’єкту дослідження кількість, сильних та слабких сторін може бути велика кількість, тому треба провести ранжування цих властивостей, з метою не допущення помилкових висновків на завершальному етапі SWOT аналізу.

Правило четверте – бути об’єктивними та використовувати різнобічну вхідну інформацію. Доцільно проводити аналіз групою експертів, це надасть результатам аналізу більш чіткий, повноцінний та глибокий зміст, якщо будуть використані методики у вигляді дискусії та обміну думок. Важливо пам’ятати, що SWOT аналіз є не тільки перерахуванням суб’єктивних уявлень експертів щодо властивостей об’єкту (аналізу) дослідження. Аналіз повинен базуватися виключно на об’єктивних фактах та даних дослідження.

Правило п’яте – унеможливлювати використання просторових та двозначних заяв. Чим точніше формулювання тим результативніше буде аналіз.

Враховуючи елементи та показники ефективності інформаційної операції одним з варіантів SWOT-аналізу може виглядати наступним чином (Рис.3):

Рис.3 SWOT-аналіз інформаційної операції.

            Сильними сторонами в інформаційній операції можуть бути:

– актуальність контенту;

– доступ до цільових аудиторій;

– швидкість поширення контенту (наприклад через соціальні мережі);

– мала вартість виготовлення контенту.

Слабкими сторонами будуть:

– відповідна реакція (протидія),

– складність відстеження руху повідомлення;

– складність моніторингу реакції цільових аудиторій;

– затрати часу.

Можливості

– затрати часу;

– рівень досвіду особового складу підрозділу;

– мобільність підрозділу;

– гнучкість змін вектору повідомлення.

Загрози:

– спростування контенту;

– визначення джерела контенту;

– недовіра джерелу з боку цільової аудиторії;

– контрдії противника.

 

Для наведеного варіанту, порівнюємо переваги (сильні сторони, можливості) та недоліки (слабкі сторони, загрози), і для кожного пункту визначаємо позитивний або негативний результат. робимо висновок: чи вартують витрати результату здійснення операції. SWOT-матриця буде виглядати наступним чином:

Рис.4 SWOT-матриця інформаційної операції.

Порівнюючи кількість плюсів та мінусів, робимо висновок: чи вартують витрати результату здійснення операції або ні та визначаємо доцільність проведення операції.

Translate »